» Історія школи у Новому Виткові
Останні новини
За австрійського панування

Простий сільський нарід в панщизняних умовах, прикований до землі як робочий інвентар дідичів, був неписьменний. Вся його освіта розпочиналася і кінчалася катехизаційними проповідями в церквах і то лише тоді, коли парохи були до цього здібні та мали охоту. Подекуди виникали шкілки, де священик або дяк були охочі до навчання дітей, вони навчали з писаних табличок азбуки та трохи писати й рахувати, переважно в хаті дяка. Шкільна наука кінчалася на читанні Псалтиря та Апостола.
Із вступом на монарший престіл Йосифа II у 1780 р. на ниві шкільництва починаються суттєві реформи. Він старався піднести і унормувати народні школи, зокрема, не скасовував тих монас¬тирів, при яких були школи (у Новому Виткові при латинському чоловічому монастирі не було школи, його скасовано).
Декретом від 30.11.1784 р. цісар постановив, щоби жодному священикові не надавати парохії, поки не пред’явить документа, що уміє катехизувати і тримати нагляд за школою. Ця постанова зобов’язувала й тих, котрі вже здавна мали парохії. А тодішній головний інспектор народних шкіл Галичини - Ф. Гофман запропонував, щоби у дієцезіях з’їжджалися декани, де він сам буде їх інструктувати і поучати, а потім декани навчали б своїх парохів у деканатах.
Засади, якими керувався Йосиф II при реформі шкіл, мали характер практичності. З навчальних предметів наказав вводити лиш ті, котрі би поширювали серед людей відомості, корисні при розвитку промислів, ремесел і рільництва.

Школа у Виткові (парафіяльна, тривіальна)

Парафіяльна школа у Виткові згадується у Шематизмах Львівської греко-католицької архидієцезії на 1832 рік. Пароха тоді там не було, його місце - вакантне. У 1836 р. парохом-адміністратором був о. Михаїл Ганкевич, 1804 року народження, висвячений у 1831 р.
Згідно зі згаданими шематизмами на 1837 і 1838 рр. у Виткові парохом був вищезгаданий священик. У 1839-1841 рр. парохом-адміністратором і катехитом там був о. Теодор Дольницький - 1813 р. н., висвячений у 1837 р. Ці священики, очевидно, відповідали за парохіальну школу.
З 1842 р. у Виткові - тривіальна школа - це нижча початкова трикласна школа, де навчальний процес вів один учитель.
У 1842-1855 рр. у Нововитківській тривіальній школі працював учитель-новатор педагогічної справи Андрій Мончаловський. За успіхи на педагогічній ниві в 1855 р. він був нагороджений грамотою Холоївського деканату від імені Львів¬ської митрополичої консисторії.
З 1887 р. кількість відвідувань дітей збільшилась і введено допоміжного так званого надетатового молодшого вчителя.
У 1891 р. у Новому Виткові збудовано нову, простору на той час дерев’яну школу, яку посвячували два священики: український греко-католицький Т. Корчинський та польський римо-католицький ксьондз. Тепер у приміщенні цієї школи квартири вчителів.
З 1893 р. у Новому Виткові двокласна, як і однокласна школа з польською мовою викладання.

Однокласна та двокласна школи Виткова

З 1876 р. у Новому Виткові працює однокласна початкова загальноосвітня школа.

Двокласна та чотирикласна школа у Новому Виткові

З 1901 р. у Новому Виткові працює чотирикласна школа. Основними предметами були: релігія, польська українська, німецька мови, математика, природознавство. Серед вчителів В. Левицький (керівник школи), тут же Олександр Кузняр, Людмила Левицька, Богуміла Ліберецька.
У 1913 році в 4-класній школі було шість вчителів, а саме: Стельмащук Данило, Крушинська Богуміла, Островерхівна Марія, Монджейовський Данило (тимчасовий), Обертасівна Стефанія (тимчасова), Баховська Марія (тимчасова).
Директором школи був Мімлер Вацлав.
У Нововитківському Крайовому шевському варстаті керівником був вищезгаданий Мімлер Вацлав, а вчителями-інструкторами Коллер Піотр, Максимчук Йосиф, Каліш Ян.
Вчителі стосовно духовенства завжди були в добрих стосунках, інколи в приязних. Багато молодих вчителів своїм успіхом завдячують священикам. Вчитель не раз пригодився священикові, а священик був завжди „артилерією" для вчителя, особливо у сільських і містечкових школах.

Старовитківська народна школа

Шематизми - списки осіб та установ Галичини, які публікували щорічно відповідну інформацію за австрійського панування, подають дані про вчителів Старовитківської школи. Від 1879 року там була філія однокласної Нововитківської школи.
У 1930-х роках польська влада перетворила її на утраквістичну з українсько-польською мовами навчання. В 1935 р. тут навчалося 54 дітей.

Загальноосвітня школа у Новому Виткові

У 1920-х - 1930-х роках у Новому Виткові функціонувала загальноосвітня, спочатку 4-класна, пізніше - 5-класна та 7-класна (з У 1920-х - 1930-х роках у Новому Виткові функціонувала загальноосвітня, спочатку 4-класна, пізніше - 5-класна та 7-класна (з 1932 р.) школа.
Серед предметів навчання у 7-класній були: релігія, польська мова, рахунки з геометрією, українська мова, природознавство, фізика з хемією, історія, географія, рисунки, фізична культура, ручна праця, спів.
Хоч українських дітей було значно більше, ніж польських - мовою навчання була польська. Так, у 1924 р. в 4-класній школі навчалося 282 школярі, серед них українців - 101; поляків - 75; євреїв - 166.
Від 1932 р. загальноосвітнє обов’язкове навчання продовжено до 7 років .

Шкільництво під час німецької окупації

Німецькі власті в так званій Генеральній губернії, у склад якої входив Витків, хотіли мати добрих хліборобів, ремісників, робітників, тому розбудовували професійне шкільництво, а підставою для нього - народні школи. Щоб збільшити продуктивність праці батьків у сім’ях, відкривали дошкілля - дитячі садки. Дозвіл на гімназії, фахові курси (практичні факультети вищих шкіл) фактично був поступкою для українців, тому ці школи у більших містах з часом намагалися ліквідувати .
У роки німецької окупації (1941-1944) на ділянці шкільництва було певне забезпечення в Галичині українського населення народними школами. Розвивалося і фахове шкільництво.
У Новому Виткові функціонувала 7-класна школа.

Радянська школа

Восени 1939 р. у Новому Виткові почала працювати школа. Щоб помістити усіх учнів 7-класної школи, було замало класних кімнат.
Пізніше дві класні кімнати відкрили в хаті вивезеного у Сибір Дедя, поляка, заможного господаря. Серед нових вчителів були: директор школи Шеремета, Павлосюк Микита (перед тим священик, парох с. Полове, який, побоюючись можливої депортації в Сибір, вирікся парохії).
Семикласна Нововитківська школа працювала за планами і програмами радянського шкільництва. Було попредметне навчання вчителями - фахівцями окремих дисциплін у 5-7 класах.
У 1939-1941,1944-1991 рр. панувала радянська система освіти. У Новому Виткові 7-класна, т. зв. неповно-середня, а з 1948 р. - 10-річна, середня школа. Труднощі повоєнних років спричинили зріст вечірніх шкіл. При Нововитківській неповно-середній школі відкрито вечірню школу.
Проведено перевишкіл учителів, які мали не радянські дипломи про освіту. Між 1945 і 1951 рр. спроваджено багато вчителів зі Східної України.
В 1959 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон „Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти". Згідно з цим законом, зокрема, зреформовано 7-річні та 10-річні школи. Їх переводять у 8-річні (обов’язкові) та 11-річні загальноосвітні політехнічні школи з виробничою підготовкою. Після закінчення середньої школи треба було відпрацювати щонайменше 2 роки перед вступом у вузи, за винятком 20% найздібніших учнів. Цю реформу частково скасовано у 1964 1967 рр., зокрема повернено замість 11-річного - 10-річне навчання.
У 1969-1970 рр. відбувалося закриття початкових шкіл у „неперспективних" селах. У районі, близькому до Нововитківської середньої школи, були закриті початкові школи в Старому Виткові та Оборотові. На весь Радехівський район залишилась тільки одна початкова школа в селі Торки.
У 1972 році Нововитківська середня школа в числі перших у районі перейшла на кабінетну систему навчання.
Дзьобан О. Історія Нового Виткова. - Львів, 2006., ст. 106-124.
Опитування
Всі

Яка пора року Вам подобається найбільше?


Популярні новини