» Медицина у Новому Виткові
Останні новини
Короткий історичний нарис

Ще на початку існування людства виникла потреба в наданні медичної допомоги хворим і потерпілим від стихійного лиха або травм. Перші методи надання допомоги були примітивними і створювались самими людьми. З плином часу, із життєвим прогресом ці методи вдосконалювались, перерісши в велику народну галузь - медицину.

Про надання медичної допомоги населенню Виткова і навколишніх сіл дізнаємось із розповіді, в 2005 році, найстаршого жителя села Саболти Лаврентія. Дані ці сягають приблизно 1915-1920 р. За словами Л. Саболти, першим лікарем із вищою медичною освітою був поляк Лопачинський (1918-1919 рр.), котрий жив у будинку №1 по вул. Павлівській (зліва). В цьому будинку, який в минулому був власністю поляка Ковальського, проводився приватний прийом хворих. Дружина лікаря Лопачинського працювала акушеркою і приймала роди на дому. Жінок з обтяженою вагітністю відправляли тоді в Радехів або Сокаль, а от недужих з хірургічною патологією - у м. Львів, так як хірургічного відділення в Радехові не було. Прийом хворих коштував на цей час 1 - 2 злотих. Ті ж, у кого не було грошей, розраховувались з лікарем продуктами. Придбати виписані ліки можна було в лікаря або в аптеці м. Радехова.

До речі, останні дані про Лопачинських датовані 1929-1930 рр. Подальша їх доля невідома. За словами старожителів, вони виїхали у Польщу.

Після лікаря Лопачинського, в приміщенні старої школи (будинок біля церкви) проживав і вів прийом хворих поляк лікар Ґжевський. Приблизно в 1932 - 1936 рр. у двохповерховому будинку, котрий знаходився на території господарства В. Піско, лікарями працювали Фрекіль і Талєрман. В1937-1938 рр. медичну допомогу надавав лікар Гугіль, який приймав хворих у двохповерховому будинку біля теперішньої амбулаторії. Всі ці лікарі були жидівської національності.

З 1938 по 1946 рр. лікарем був відомий в окрузі доктор Стек - хороший спеціаліст, активний політичний діяч в боротьбі за Україну. Після окупації Західної України Радянськими військами, лікар Стек - член українського партизанського руху - змушений був довгий час переховуватись. В1946 р. Стек разом із дружиною, чешської національності, виїхав із Виткова.
З жовтня 1946 р. у Виткові було відкрито дільничу лікарню на 15 ліжок, завідувачем котрої був фельдшер Матинян Давид Гаврилович. В 1948 р. він був переведений на фельдшерські пункти сіл Забава і Сушно. Про час заснування дільничої лікарні свідчать перші медичні накази про прийняття на роботу медпрацівників, датовані 2 - 4 жовтня 1946 р. Лікарня мала свою гербову печатку і підпорядковувалась Радехівському райздороввідділу. В дільницю обслуговування, крім села Витків, входили села Сушно, Корчин, Яструбичі, Поздимир, Андріївка, Розжалів, Обортів, Тоболів. Першими працівниками в основному були громадяни із східних областей України, здебільшого росіяни (медсестри Скоблєва, Плахотнік, Шаповалова, Семиволосова). Лікарем на цей час працював Барбович Григорій Гаврилович (1946 -1947 рр.). Дільнича лікарня мала в своєму розпорядженні амбулаторію, лабораторію, підсобні приміщення, пару коней і ділянку землі для вирощування овочів і зернових. Односельці сприймали лікарню з якоюсь осторогою і не виявляли особливого бажання в ній працювати. Першими працівниками-витківчанами були санітарка Гораль Панна, Гораль Катерина, Манько Ольга, санітар Покотило Василь. У вересні 1951 р. в селі відкрито родильний будинок в приміщенні хати колишнього польського вчителя Коржика. Акушерками в цьому пологовому будинку на цей час працювали Шевченко Ліда, Закіпна Таня, Таранущенко Люся, Горпенко.

15 липня 1947 року в Нововитківську лікарню прибув на роботу лікар Зверев Михайло Володимирович, котрий очолював лікарню по жовтень 1957 року. Витківчани його пам’ятають як хорошого спеціаліста, порядну людину, доброго товариша і господаря. В 1957 році М.В. Зверев був переведений головним лікарем Радехівської центральної районної лікарні, де працював до 1965 року.

Фото 1951 рік. Головний лікар М. Зверев із колективом працівників лікарніФото 1951 рік. Головний лікар М. Зверев із колективом працівників лікарні
В дальшому Михайло Володимирович став головним лікарем Золочівської районної лікарні, де і закінчив свій життєвий шлях. Добре слово про нього залишилось на теренах всієї Львівщини. Про життєвий шлях і робочі будні М.В. Зверева свідчать деякі фотографії 1951-1956 років.

1 серпня в с. Витків прибув лікар Бакатов П.Т., родом із Уралу, котрий під час війни служив військовим лікарем в лавах Радянської армії і пройшов з бойовими діями всю Західну Україну. Він очолював дільничу лікарню з 1957 по 1963 рік і був розрахований в зв’язку із хворобою і перевезений на свою батьківщину.

Головний лікар П.Т. Бакатов біля першого автомобіля лікарні. Шофер Крижанівський В.І. 1958 рік.Головний лікар П.Т. Бакатов біля першого автомобіля лікарні. Шофер Крижанівський В.І. 1958 рік.
З 29 квітня 1967 р. по 7 жовтня 1968 р., після закінчення медінституту дільничу лікарню очолював Мельник Ростислав Федорович, уродженець Волині. Свій медичний стаж Ростислав Федорович починав фельдшером в нашому селі з 1957 року. Він проявив себе як людина високої ерудиції, хороший спеціаліст, добрий товариш, порадник. В 1968 році його було переведено в районну лікарню. На протязі багатьох років працював начмедом, головним лікарем, лікарем-отоларингологом. В 2003 році після невиліковної недуги помер в м. Радехів. Добра пам’ять про лікаря-колегу і хорошого спеціаліста залишилась серед медичних працівників і населення району.

Впродовж двох років з 1.03.1969 р. по 30.12.1970 року дільничу лікарню очолював Хоменко Василь Гнатович, в подальшому і на час оформлення цього альбому, лікар-ендокринолог Радехівської райлікарні.
В1971 році на базі Витківської дільничої лікарні відкрито інфекційне відділення Радехівської ЦРЛ, котре проіснувало до 1974 року. В грудні цього року відділення було переведене в Радехів і лікарня була закрита повністю.
В дальнішому медична допомога населенню надавалась лікарською амбулаторією, яку очолював Хоменко В.Г. і Люсак

З 2 січня 1978 року завідувачем Нововитківської лікарської амбулаторії став уродженець с. Н. Витків Манько Іван Кіндратович, який закінчив Львівське медичне училище, а в 1967 р., відслуживши у війську, вступив до Львівського медичного інституту.

Під час навчання в інститутіПід час навчання в інституті
Після закінчення вищого навчального закладу працював районним педіатром на протязі шести років в Радехівській районній лікарні, після чого був переведений на посаду головного лікаря Нововитківської амбулаторії.
Надання медичної допомоги населенню з самого початку і по сьогоднішній день проводиться по принципу сімейної медицини.

Протягом цих років Іван Кіндратович виховав молодий, дружній, фаховий колектив медичних працівників в основному із місцевих жителів. Сьогодні в амбулаторії працює 9 чоловік: Рій Л.В. - лікар-стоматолог, Мигаль Н.І. - фельдшер, Романів Т.З. - педіатрична медсестра, Баран О.М. - терапевтична медсестра, Гриневич Н.Г. - лаборант, Соболта О.Б. - акушерка, Башук К.П. - молодша медсестра, Піско В.І. - опалювач. При амбулаторії функціонує аптека, завідувачем якої працює Січевська М. Г.


Загалом робота в сільській місцевості завжди була важкою і непередбачуваною. І в будні, і в свята, вдень і вночі потрібно було бути напоготові, щоб надати медичну допомогу жителям Виткова і навколишніх сіл. Поміж тим знаходився час для проведення громадських робіт. На протязі чотирьох скликань Іван Кіндратович є депутатом Нововитківської сільської ради. У вихорі буднів не забували про відпочинок, відвідуючи культурні, історичні і святі місця.

Іван Кіндратович Манько присвятив себе обраному благородному фаху - праці на варті людського життя. Протягом 43-ти років роботи на медичній ниві його безперечний лікарський досвід і знання справи не раз повертали людям життя.
Опитування
Всі

Яку соціальну мережу ви відвідуєте найчастіше?


Популярні новини