» » Ветеран АТО з Горлівки Мартін Брест пояснив, чому йому важко співчувати горю Росії
Останні новини

Ветеран АТО з Горлівки Мартін Брест пояснив, чому йому важко співчувати горю Росії

Теги: Блоги
Ветеран АТО з Горлівки Мартін Брест пояснив, чому йому важко співчувати горю Росії
Пожежа в Кемерово, де загинули понад 40 дітей,  — це трагедія, яка може повторитись у Україні. Так вважає ветеран АТО сержант запасу 72-ї ОМБр ЗСУ Мартін Брест, який зараз працює патрульним поліцейським у Києві.

Уродженець окупованої нині Горлівки на своїй сторінці у Фейсбук написав, що трагедії в Росії співчуває, та через призму війни з російським окупантом.

«Мені, напевно, шкода. Віддалено… Це неправильно… Але моє домашнє виховання проходило на Донбасі, а там вже чотири роки воюють наші з ненашими, і за чотири роки моя жалілка, яка мріяла врятувати всіх пінгвінів і горобчиків в світі, якось скорчилась до межі, зі сходу обмеженої пропускним пунктом «Ізварине», — пише Брест.

При цьому наголошує, що «смерть дітей — це зло, зло постійне».

«Думаєш — у нас торгові центри побудовані без порушень? В половині не працює хоч якась пожежна сигналізація», — пише Брест про безпеку дітей в Україні і пояснює, що свою дитину в розважальних центрах  ніколи не залишає наодинці і радить так чинити усім батькам.

Далі повний текст автора мовою оригіналу, щоб зберегти неповторний стиль допису:

Мне, наверное, жаль. Отдаленно, как жаль собаку, попавшую под машину, или голубя, съеденного голодной кошкой. Кошку тоже жаль. Сиюминутно, просто, почти незаметно, как несколько капель и легкие круги на грязной воде на обочине, собравшейся в воронке от града.

Мое домашнее воспитание говорит мне, что я должен сочувствовать. Не, ну я же цивилизованный, человеколюбие там, ценность жизни, вся фигня.. Но мое домашнее воспитание проходило на Донбассе, а там уже четыре года херачатся наши с ненашими, и за четыре года моя жалелка, мечтавшая спасти всех пингвинов и воробышков в мире, как-то скорчилась до предела, с востока ограниченного пропускным пунктом «Изварино».

Это неправильно, брат, я знаю. Смерть детей — это зло, зло постоянное, ежедневное, мерзкое, лживое и живое. Думаешь — у нас торговые центры построены без нарушений? В половине не работает хоть какая-то пожарная сигнализация, в трех четвертях — система пожаротушения и разблокировка дверей. Я год занимался затяжкой «последней мили» волоконно-оптических линий связи, и за год я побывал «за лаштунками» всех ТРЦ Киева.

Там везде пи*дец. Без вариантов… и что?

И ничего. Я всегда с малышом, я не ухожу далеко и никому не доверяю. Я просто не оставляю там, в ТРЦ, своего ребенка одного. Нигде. Никогда. И, знаешь, скажу честно, я хоть и странный, но все же полицейский, поэтому я там и твоего, вдруг ху*ня — не оставлю. Лишь бы хоть немножко повезло.

А жалелка… На Донбассе осталась, лежит в Горловке, на асфальтовой раздолбанной дороге со Строителя на Комсомолец. На обочине, в воронке от града.

Извини.
Четвер, 29 березня 2018 р.
23 перегляди
0
ОБГОВОРЕННЯ
  • 0на сайті
  • vKontakte
  • FaceBook
На жаль, до цієї новини поки що немає
коментарів
На жаль, ви не можете
додавати коментарі
Архів новин
Опитування
Всі

Яка пора року Вам подобається найбільше?


Популярні новини