» Орест Білоус
Останні новини
Орест Білоус


Орест Теофілович Білоус народився 14 лютого 1943 р. в с. Витків Старий в селянській родині. У 1960 р. закінчив нововитківську середню школу, а в 1971 р. - вечірнє відділення проектування інтер’єру і меблів Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер ЛАМ - Львівська академія мистецтва). Його вчителями були Данило Довбушинський, Карло Звіринський, Ласло Пушкаш, Михайло Ткаченко.
Творча праця багато років була пов’язана з Українським регіональним спеціалізованим науково- реставраційним інститутом „Укрзахідпроектреставрація" та Львівським художньо-виробничим комбінатом. Під час роботи в згаданому інституті врятував від знищення Старовитківську церкву, яку комуністична влада планувала ліквідувати. О. Білоус запросив комісію із фахівців мистецтвознавців і архітекторів, які на місці оглянули храм Старого Виткова під назвою Преображення Господнього, збудований 1738 р. Комісія встановила, що ця дерев’яна церква є визначною пам’яткою, відноситься до творів народного мистецтва. У реєстрах пам’яток архітектури УРСР дістала охоронний номер 1403.
Вже понад 10 років працює у Національному музеї у Львові над створенням і оформленням виставок та інших мистецьких акцій, що дає можливість черпати творче натхнення, вдосконалювати професійну майстерність, повсякчас перебувати в аурі музею.
В час дозвілля художник Білоус втілює свої власні візії у живописі та графіці. Він постійний учасник обласних, регіональних та всеукраїнських виставок. Зокрема „Весна-93“, Національний музей у Львові. Виставки Львівський осінній салон „Високий замок" 1996, 1998, 2003, 2004 рр. До дня художника в Києві 2003, 2004 рр. Всеукраїнська художня виставка „Мальовнича Україна" - травень 2004 р. Яготин, Севастополь; Львів у творчості художників. - Галерея мистецтв. - Львів, 2000 р.
Основні персональні виставки:
Національний музей у Львові, 1993.
Музей „Сокальщина" Червоноград - 1995; Музей народної архітектури та побуту у Львові - 1999; Національний музей у Львові - 2003 р.; Музей „Дрогобиччина" - 2003 р.; Музей Михайла Біласа, м. Трускавець - 2003 р.
Як писав мистецтвознавець А. Дорош, „Оцінка манери живописця вимагає специфічного підходу, оскільки він не бажає вкладатися ані в рамки винятково реалістичних течій, ані, тим паче, не схильний до формалістичних експериментів. Білоусів світ правдоподібний, але не документалістичний. Художник невтомно зводить будівлю свого власного погляду на світ. Найбільше уваги він приділяє пейзажному жанру. Від брюховицьких та рідних витківських краєвидів Білоус з бігом часу перейшов до планомірного створення пейзажних циклів - кримського, карпатського, гологірського, а згодом і до фіксації визначних архітектурно-мистецьких та історичних об’єктів у цих місцевостях - фортець, замків, палаців, церков, монастирів. В душі О. Білоус романтик, під його пензлем давно знані пам’ятки старовини набувають небувалої монументальності, краєвиди стають героїчним уособленням первозданних сил природи. Пейзаж далеко не єдиний жанр, в якому працює О. Білоус. Декоративно-стилізовані натюрморти з багатств наших лук та садів, а іноді й портретні композиції збагачують і урізноманітнюють його доробок".
Дійшовши зрілих літ, Орест Білоус має намір здійснити ще не один свій задум, прикладаючи до цього все вміння й досвід.
Член Національної Спілки художників України з 2005 р.
Твори О. Білоуса зберігаються у Львівському національному музеї, у приватних збірках в Україні та за її межами.

Дзьобан О. Історія Нового Виткова. - Львів, 2006., ст. 272-274.
Опитування
Всі

Яка пора року Вам подобається найбільше?


Популярні новини