» Рід Олександра Мишуги
Останні новини
Рід Олександра Мишуги

В основу нашої розвідки лягли виписки з метричних книг містечка Нового Виткова та сусіднього села Старого Виткова (тепер у складі села Новий Витків Радехівського району Львівської області), а також спогади родичів і знайомих, що були свого часу опубліковані.
Порівнюючи спогад Іванни Мишуги з метричними виписками, вдалось пролити світло на деякі цікаві подробиці, що стосуються походження видатного співака.
Як свідчить Іванна Мишуга (нар. 1901 р.) — дружина сина рідного брата співака Федора (Теодора), у сім’ї нововитківського шевця Пилипа Мишуги було п’ятеро дітей: троє хлопчиків та дві дівчинки. Це твердження частково підтверджують записи у метричних книгах народження та смерті містечка Нового Виткова. Його дружину звали Свою, а була вона з дому Клочків.
Напевно, Пилип та Єва одружились восени 1841 р., оскільки 20 числа на початку наступного року у них народилась перша відома нам дитина, донька, котру назвали Марією, напевно, на честь бабусі. Батьки Пилипа — Теодор і Марія Улицька, та Єви — Василь Клочко і Анна були греко-католицького віросповідання. Народилась Марія у хаті під 119-им номером, в якій прожили свій вік і дід співака Теодор, і прадід Іван. На жаль, маленька Марійка, проживши 4 тижні, померла 6 квітня 1842 р. Можливо, дата народження вказана невірно.
Другою, а саме 4 травня 1843 р. народилась Пелагія, онука котрої Варвара Іванівна Крива є авторкою спогадів про Олександра Мишугу, записаних нею з розповідей бабусі. Саме на Па- лажку ліг основний тягар догляду за п’ятирічним Олександром після смерті матері. (У спогаді помилково стверджується, що на час смерті матері малому Олександрові було 3 роки). Олександр Мишуга згодом не раз згадував свою сестру, через усе життя проносячи до неї „найтепліші почуття вдячності". Будучи на 10 років старшою за брата, Пелагія, замінивши матір, „виходила і виховала" його, а це було нелегко, бо малий Олександр ріс дуже хворобливим, а догляду потребували й інші діти.
Третім у сім’ї Пилипа Мишуги 27 лютого 1846 р. народився вже згадуваний Федір (Теодор), названий так на честь діда. Дід помер ще 29 листопада у 46-річному віці. Ніхто з дітей Пилипа Мишуги не пам’ятав і своєї бабусі Маріанни з дому Улицьких, бо померла вона - (Марія Мишугова, як занотовано у метриці), ЗО січня 1827 р.
7 грудня 1826 р. у хаті Пилипа Мишуги (№ 119) помирає 94- річна Євдокія Мишугова, котра могла бути бабусею Теодора (діда Олександра Мишуги), а матір’ю Івана. Знаємо, що Іван свого часу одружився з Марією - донькою Кондратія Пітусільника і є батьком Маріанни Мишуги, чи Мішудзанки, як занотовано у метриці. Маріанна народилась 27 червня 1785 або 1786 р. у хаті під 160-им або 58-им номером. Очевидно, невдовзі вона померла, бо вже 1 жовтня 1788 р. під 158 номером (можливо, 58 і 158 номери відповідають одній хаті, внаслідок зміни нумерації - Р. Д.) народилася теж Маріанна, котра померла на кольки 20 липня 1831 р., маючи 43 роки.
За Маріанною прийшов на світ 3 жовтня 1794 р. (у хаті під № 58) Євстахій-Остап (Євстафій), котрий, згодом одружився з Марією Карплюк. Помер (під № 158) 5 березня 1835 р.
В Остапа Мишуги були брати: Симон та Констанцій, які народились в оселі під №58, відповідно, перший — 11 вересня 1791 р., а другий — 3 червня 1798 р. Подальша їх доля невідома.
В Остапа було двоє дітей: донька Єва, котра померла неодруженою у 37-річному віці 17 липня 1859 р. та син Яків, що народився (під №158) 11 листопада 1825 р. У метриці народжених мати названа Марією Карплючанкою. 10 лютого 1850 р. Яків Мишуга взяв шлюб з неповнолітньою Євою Коритинською, донькою Івана і Агафії Ґудзик. Була у Якова донька Текля, котра не прожила й року (нар. 6 жовтня 1851 — померла 2 жовтня 1852 р.).
Чи доводився Остап рідним братом Теодорові — дідові Олександра Мишуги, встановити поки що не вдалось.
З метричних книг довідуємося, що у сім’ї Теодора (діда Олександра Мишуги ) народилось 12 дітей.
Першим на світ прийшов Йосафат, котрий, проживши 14 місяців, помер від віспи (нар. ЗО вересня 1804 р. (?) — пом. 10 (?) 1805 р.
Другою народилась 6 грудня 1806 р. Анастасія, котрій теж не судився довгий вік, оскільки померла вона 22 травня 1820 р.
Мишуга Даміан народився третім 12 (?) 1809 р.
Михайло Мишуґа, напевно, народився четвертим. Метричний (запис про його смерть, вказує на його вік (21 рік) не зовсім точно. Михайло помер від гарячки (Febris - тиф?) 1 вересня 1830 р.
Проте, встиг одружитися з Софією Карплюк, котра мала від нього сина Іллю.
Про Іллю знаходимо дані в іншій метричній книзі, а саме книзі одружень церкви села Старий Витків. Маючи 32 роки, Ілля взяв шлюб 16 червня 1861 р. з Агафією Карплюк, донькою Пилипа і Єви з дому Сологубів. Ілля тоді проживав під 172 номером. Як Мишуги, так і Карплюки згадуються тут мешканцями містечка Виткова (oppidaneorum de Witkyw, себто міщани Виткова).
Було в Іллі двоє синів. Один з них, Василь прийшов на світ 12 березня 1862 р. в хаті № 142 (напевно, відповідає № 172). Другий син Пантелеймон народився 6 серпня 1865 р.
Та повернімось до нащадків Теодора Мишуги й Маріанни Улицької. П’ятою у них народилась 24 листопада 1811 р. Пракседа, котра через місяць померла: 7 січня 1812 р.
Шостим був Олексій, котрий прожив ще менше - усього два тижні. Народившись 19 лютого 1813 р., помер 6 березня.
Про Теодозію знаємо лиш те, що народилась вона сьомою 19 липня 1814 р.
Перш ніж продовжити перелік дітей Пилипа Мишуги, (про трьох з них ми вже згадували), слід відмітити, що була у нього сестра Агафія (нар. 1 січня 1822 р.) та брати двійнята (чи близнята) Григорій та Іван, котрі народились 24 листопада 1824 р. Про Агафію відомо, що вийшовши заміж за селянина зі Старого
Виткова (мешкав там під 54 номером), мала від нього трьох дітей: Івана, Павла та Степана.
Теодор, син Пилипа Мишуги, був одружений двічі. Перший раз з Анною Прихідько, котра народила йому 2 грудня 1893 р. доньку Розалію. Факт цей чомусь зафіксований у метричній книзі костелу села Витків.
Прихідьки, українці зроду, були греко-католиками з сусіднього села Полове. Один з синів Теодора Іван, здається від першого шлюбу мав за дружину Іванну (1901 р. нар.), доньку Петра Пахо люка зі Старого Виткова. Іванна Мишуга (авторка спогадів) повідомляє, що цінні документи співака - листи і фотографії, афіші і газети - довго зберігалися в новій хаті Федора, побудованій з допомогою Олександра. Але під час Другої світової війни у хату влучила бомба. Згоріло все: особисті речі Олександра, багата кореспонденція та інші матеріали.
Здається, від другого шлюбу Теодора народився ЗО жовтня 1887 р. син Лука, згодом відомий громадський і політичний діяч в Сполучених Штатах Америки. Роман Кухар у збірнику „Видатні діячі Надбужанщини" помістив про нього цікаві факти.
Як пригадував Олександр Мишуга, сам Теодор - „брат Хведь- ко“ у сім’ї мав найліпший голос, а найкращі музичні здібності і взагалі нахил до науки мав середній брат „Ясько“ - Іван, котрий народився 1848 р. „Я був найменший, - згадував Олександр, і наймізерніший, тож часто діставались мені „лопанці" від обидвох старших. (...) Всі сусіди і знайомі нашого батька любили слухати, як ми втрьох гармонійно виспівували коляди. Хведька 1-ий соп- ран - називали „дискантом", я йому вторував у терціях, а Ясько підбирав альт у квінтах або секстах. Се справді чудово звучало, і ми тоді були найславніші співаки з цілого Виткова. Батько хотів хоч одного з нас зробити „вченим,,. Доля випала на Івана, і його віддали до дяка-учителя Соболти в Павлові, а потім він дістався через знайомих до дяківської бурси при св. Юрі у Львові".
19 березня 1851 р. в сім’ї Пилипа Мишуги народилась донька, названа, як і первісток, Марією. Але 15 грудня 1851 р. вона теж помирає.
Олександр Мишуга, котрому доля присудила стати оперним співаком світової слави, на світ Божий прийшов 7 червня 1853 р. в Новому Виткові у хаті під 119 номером (зрештою, у цій хаті народжувались і всі інші діти Пилипа Мишуги). Того ж дня малий Олександр був охрещений, а кумами на хрестинах були Михайло Іваницький та Анна Ковалевська.
Ковалевські давно поріднилися з Мишугами, про що свідчить метричний запис народження Маріанни Ковалевської, доньки Івана та Агафії Мішудзанки 22 травня 1798 року.
Після Олександра в Пилипа Мишуги від Єви Клочко народилось ще двоє дітей: син Григорій та донька Агафія. Довго, правда, вони не жили. Григорій, проживши два з половиною роки, помер 9 квітня 1858 р., а Агафія прожила рік з половиною і померла 26 листопада 1859 р.
Після смерті дружини, Пилип Мишуга одружується вдруге, взявши собі за дружину Марію Мандзіроху, доньку Івана, і мав від неї ще трьох, відомих нам, дітей: Єву, Володимира та Ганну. Єва прийшла на світ 28 лютого 1861 р., а Володимир - 4 липня 1865 р.
У примітках до спогадів Ганни Мишуги-Саболти подаються лише роки її народження і смерті: (1867-1957).
Метрична книга костелу Бернардинів у Львові донесла до нас повторний запис реєстрації шлюбу Олександра Мишуги з трьохіменною 24-річною полькою - Марією-Валентиною-Анною Ґловацькою, донькою колишнього директора банку Фортуната- Ґловацького і Юзефи Юрієвич. Олександр Мишуга в цей час проживав у Львові на вул. Академічній, 25. Напис „Vienna" у лівому верхньому кутку метрики наводить на думку, що шлюб відбувся не у Варшаві, а в Відні. Однак, це припущення ще потребує перевірки. Наречений тоді мав 31 з половиною роки.
Олександр Мишуга охрестив свого єдиного сина, котрий народився 16 грудня 1886 р., у львівській Успенській церкві 20 вересня 1887 р. Син при хрещенні отримав два імені: Йосиф- Владислав. Подружжя тоді у Львові проживало за адресою: вул. На рурах, 10 (теперішня вулиця Костя Левицького). На жаль, тепер рід Мишуг (носіїв прізвища) у Новому Виткові майже повністю занепав. Ще живе жінка, котра, чи не остання носила це прізвище.

Дзьобан О. Історія Нового Виткова. - Львів, 2006., ст. 244-248.
Опитування
Всі

Яку соціальну мережу ви відвідуєте найчастіше?


Популярні новини