Телефон для зв´язку:
(03255) 73-1-35
» » Радехівчани провели в останню путь свого земляка активного борця за незалежність України Романа Шумського

Радехівчани провели в останню путь свого земляка активного борця за незалежність України Романа Шумського

16 серпня 2019, П'ятниця
2
0
0
Радехівчани провели в останню путь свого земляка активного борця за незалежність України Романа Шумського
13 серпня 2019 року відійшов у вічність активний борець за незалежність України, вояк дивізії «Галичина» і командир Самооборонного кущового відділу УПА Роман Шумський, якому в жовтні цього року мало б виповнитися 95 років. 15 серпня в церкві святого Миколая м.Радехова було відслужено панахиду над тілом покійного Романа Шумського. Віддати шану земляку, який все своє свідоме життя боровся за волю рідного народу, прийшли керівники району і міста, працівники державних установ і місцевого самоврядування, представники громадських організацій і небайдужі жителі міста Радехова.
Історична довідка:
Шумський Роман Іванович – народився 1924 року, освіта вища, інженер, одружений. В заможного господаря Івана Васильовича Шумського (1882 – 1954) та Софії (1901 р.н.) виховувалися син Роман, 18.10.1924 р.н., дочка Люба, 1926 р.н. та Ірина, 1927 р.н.. Вони жили в Радехові по вул. Львівській, 14. Люба та Роман навчалися в гімназії гр. Бадені та в „Рідній школі”. Всі вони одержали вищу освіту. Роман Шумський і Володимир Дибайло, організатори членства організації українських націоналістів в Радехові. На початку 1942 р. Роман був вивезений до Німеччини на роботу, де працював в м. Кассель на авіаційній фабриці. В 1943 р. пішов у підпілля. Працював зв’язковим військового референта Віктора Харкова „Хмари” з села Немилова. За згодою „Хмари” в 1943 р. пішов в українську дивізію „Галичина”. Під Бродами був в полку зв’язку радіомайстром. 20 липня 1944 р. полк був окружений совєтами в с. Почапи під Золочевом. Переодягнений в німецьку форму він попадає в полон, з якого втікає. В 1944 р. районний провідник Петро Лотоцький „Срібний” з с. Хмільно призначив його військовиком Павлівського куща. Роман Шумський „Качалка” із кущовим провідником Співаком Іваном „Тарасом” з с. Павлова організували кущову боївку під командуванням „Качалки”. До куща входили села: Павлів, Полове, Станин. В 1944 р. мати з дочками виїхали до Америки. У Вербну Неділю 27 квітня 1945 р. боївка „Качалки” брала участь в наступі на Радехів. Вони знищили телефонний зв’язок на Львів та тримали заставу на дорозі Радехів – Львів. Пізно вночі повстанці відділів УПА коман-дирів: „Перемога”, „Ромка”, „Пролом”, „Штиля”, „Перебийноса”, „Черника”, „Шумського” та бойова група Крайового Проводу СБ „Клея” обступила Ра-дехів та звільнили понад 200 людей, ув’язнених для виселення. Було вбито 24 працівників НКВС та військкомату. Серед повстанців було кілька поранених. 19.12.1945 Романа Шумського було заарештовано. 16.07.1946 військовий трибунал засудив його на 15 років каторги та 5 років позбавлення прав. Каторгу відбував в Норильську. В 1953 р. в таборах Норильська каторжники брали участь у повстанні концтаборів. Романа Шумського звільнили 1 червня 1956 р. Вдома він батька не застав – Іван Васильович помер в 1954 році. 10 березня 1958 р. Романа Шумського вдруге засудили на 10 років позбавлення волі за пропаганду проти совєтського ладу. Покарання відбував в Тайшетську та Мордовських таборах, де відбували покарання Левко Лук’яненко – штатпроп Радехівського райкому, Степан Вірун із села Стремільче – інструктор райкому та зав. клубом села Павлова Василь Луцьків з с.Нестаничі. На Львівщину Роман Шумський повернувся 30.11.1962, і лише 30.03.1993 він був реабілітований прокуратурою Красноярського краю. Останні роки Роман Шумський з сім'єю проживав у Львові та м.Рудно.
(За даними краєзнавця Григорія Лисака)
З автобіографічної довідки Р.Шумського:
Військовик дивізії «Галичина» Роман Шумський народився 18 жовтня 1924 року в Радехові на Львівщині. З 1930 р. навчався в «Рідній школі» ім. Тараса Шевченка, згодом – у польськомовній гімназії. 1939 року організував у рідному місті молодіжний осередок ОУН. Під час нацистської окупації навчався у Львівському технікумі зв'язку. Після переведення технікуму до Кракова закінчив навчання вже там. На початку 1942 року його вивезли до Німеччини на примусові роботи в м. Кассель на авіаційний завод «Геншель» (Henschel). На початку 1943 року нелегально повернувся додому на Львівщину, де став зв'язковим Радехівського районового Проводу ОУН. Улітку 1943 р., щоб уникнути арешту гестапо, вступив до дивізії СС «Галичина». На військовому вишколі дивізійників спершу був у таборі «Ґайделяґер» біля м. Дембіци. Після піхотинського вишколу був скерований у французьке м. Мец на вишкіл радіомеханіків, пізніше – у м. Нойґаммер (Німеччина). Після вишколу призначений радіомеханіком 2-ї сотні дивізійного полку зв'язку. Наприкінці серпня 1944 року після бою під Бродами був поранений і потрапив у радянський полон. Утік і повернувся на Радехівщину. Там військовий референт ОУН Лотоцький (псевдо «Срібний») прийняв Шумського бойовиком Павлівського куща СКВ під псевдо «Качалка». 19 грудня 1945 року Шумського схопили енкаведисти в с. Станині. Утримували в Радехові та в тюрмі на Лонцького у Львові. 16 липня 1946 р. засуджений до 15 років таборів і 5 років позбавлення прав. Покарання відбував у Норильську, де став учасником норильського повстання. Звільнений 1956 року без права проживання в Галичині. За вироком суду Таймирського національного округу Красноярського краю 1958 року повторно засуджений «за антирадянську агітацію та пропаганду» до 10 років позбавлення волі. До 1962 р. перебував у тайшетських і мордовських таборах. У грудні 1962 р. був звільнений, після чого повернувся на Львівщину. З 1963 р. мешкав у Радехові та працював завідувачем телерадіомайстерні райспоживспілки. 1965–1967 рр. – у відділі електрозв'язку в Радехові, 1967–1989 рр. – інженером телефонного зв'язку в місті Кам'янка-Бузька. Мешкав у місті Рудно.



Обговорити
Додати коментар
Коментарі (0)
Веб-ресурси
pres
vru
loda
up
mermu
mrong
lor
Увійти через: